8 и 9 мая в ряде городов Украины проходили антифашистские акции. Их целью было отдать честь всем павшим героям, сражающимся против фашизма в годы Второй мировой войны. Победа 1945 года спасла многие народы мира от оккупационного рабства и физического уничтожения во имя имперских интересов. Кроме того, активисты подчеркивали, что борьба против античеловечной идеологии нацизма ведется и сегодня. Поколение молодых людей, посвятившее свои жизни борьбе за свободу, равенство и антифашизм, сегодня рискует стать жертвой не только нацистской агрессии, но и государственных репресий.

Сегодня в первую очередь страны, наиболее пострадавшие в годы Второй мировой войны, способствуют развитию неофашизма. Так в России в преддверии Дня победы, антифашист Алексей Бычин был приговорен к 5 годам тюремного заключения осле драки с неонацистам, где он выступил жертвой. В Украине Президент Виктор Ющенко назвал антифашистов “экстремистами” и требует спецслужбы “занятся” молодежным движением. Эти факты свидетельствуют о том, что современным правителям выгодна идеология, основаная на расовой вражде, а не на критике существующей системы власти.

Киев, 8 мая. На мосту возле метро “Майдан Независимости” на целый день был вывешен банер “ANTIFA: боротьба триває” (”ANTIFA: борьба продолжается”).

Чернигов, 8 мая. Ночью в центре города состоялось несанкционированное антифа-шествие, в котором приняло участие около 50 человек. Антифашисты заряжали лозунги, несли транспаранты и жгли “фаеры”.

Киев, 9 мая. Около 60  антифа-активистов прошлись от метро “Арсенальная” к Парку Славы, раздавая цветы ветеранам и листовки следующего содержания:

“Сучасна Україна – держава бідних людей і некараних багатих злодіїв. Злодії стоять біля керма влади, і, щоб убезпечити себе, замулюють очі двома людиноненависницькими ідеями.

Перша з них – «кожен сам за себе, особисте важливіше суспільного». Цей постулат роз’єднує тих, хто міг би об’єднатись перед спільними проблемами, щоб зняти з шиї ярмо.

Друга побрехенька теж зручна для влади – «національні цінності понад усе, лише нація має пріоритет». Це стара вигадка, щоб відволікти молодих, енергійних людей від справжніх проблем. Правляча еліта знімає із себе відповідальність за корупцію, соціальну несправедливість, поліцейську жорстокість і звинувачує в усьому людей певних національностей. Таким шляхом йшли представники влади й капіталу в 20-30-их рр. ХХ ст. в Італії та Німеччині.

І таке „виховання” дає свої плоди – виникають об’єднання обдурених юнаків з жорсткою дисципліною, що готуються до війни за велич „національних лідерів”. Більшість таких груп підконтрольні шахраям-політикам. Уся ця дрібнота відома правоохоронним органам. Останнім відомо про напади на іноземців і громадян України з «неарійською» зовнішністю. Міліція і СБУ знають про діяльність таких груп і плани захопити владу, очистити державу від „ворогів”.

Злодіям при владі не страшні неонацисти, бо, як воно вже траплялось, вони нічого не втратять від зміни ідеологічного забарвлення з демократично-різнокольорового, на одноманітне тоталітарне. Показовим є нещодавній факт – 17 квітня 15 неонацистів здійснили напад 5 молодих антифашистів. Загинув один із нападників – лідер нацистів Максим Чайка. Нас не здивувало те, що Президент назвав його „патріотом”; а антифашистів, що були жертвами нападу – членами „екстремістської організації”.

Каральні органи, у кращих імперських традиціях, одразу взялись виконувати вказівку. Молодиків, що захищали свої життя, звинувачують у заподіянні ушкоджень. Людей, прихильних до антифашистського руху хапали вдома і, без складання процесуальних документів, під тортурами допитували. Зараз люди, які не бояться в голос казати, що вони - антифашисти, можуть бути побиті не лише вуличними неонацистами, але й представниками влади. Неповага до прав людини притаманна тоталітарним режимам.

Однак, ми не звинувачуємо в покровительстві нацистам певний політичний табір. Усі політичні сили, представлені у владі, винні у бездіяльності перед зростанням неофашистських настроїв.

1 травня у Києві каральні органи оточили і блокували колону молодих людей, які хотіли провести антифашистський мітинг під пам’ятником Тарасу Шевченку. Але міліціонери і працівники СБУ сумлінно супроводжували того ж дня марш кількох сот неонацистів, які навіть не приховували фашистське коріння своєї ідеології і скандували расистські та нацистські гасла. Міліція спокійно відреагувала на жести фашистського вітання. Нікого не здивувала вимога повернути у паспорти графу «національність», виголошена на Майдані Незалежності”.

from SZ